Симптоми дислалії у дітей

Дислалію зазвичай виявляють починаючи з трьох років. Однак до корекції приступають ближче до п’яти років, оскільки до цього часу проблеми вимови звуків можна пояснити фізичною незрілістю артикуляційного апарату. Тим паче що за подібних дефектів вимови в дитини не спостерігається проблем з інтелектом, немає органічних порушень ЦНС, а також органів слуху. Крім того, за цієї паталогії діти мають великий словниковий запас, добре читають, грамотно складають речення.
Проте за дислалії мовлення малюка вирізняється низкою ознак, які мають обов’язково насторожити батьків:

• випадання деяких букв зі слів;
• заміна звуків, фонетично схожих один на одного;
• некоректна вимова деяких звуків;
• включення в слово зайвих звуків.

За правильного мовленнєвого розвитку спостерігається такий порядок формування звуків:

• до 3-х років – правильне відтворення звуків раннього антогенезу (голосні та всі прості приголосні), повністю сформовані свистячі; 
• 4 роки – повністю сформовані шиплячі; 
• 5 років – усі звуки вимовляються чітко, включно зі складними “р” і “л”.

Для дислалії характерні порушення вимови в звукових групах шиплячих, свистячих і сонорів. При цьому якщо вимова порушена в одній групі звуків, говорять про мономорфну дислалію, а якщо в декількох – про поліморфну або складну дислалію.

Види дислалії

Дислалію заведено поділяти на два види:

• механічна

Проблеми з мовленням починаються внаслідок фізичних дефектів і порушень у мовленнєвому апараті.

• функціональна

Провокується нейродинамічними порушеннями мозку, а також розвивається під впливом негативних соціальних проявів.

Причини появи дислалії в дитини

До причин механічної дислалії фахівці відносять:

• дефекти щелепи (неправильний прикус, плоске піднебіння, збільшений міжзубний проміжок між центральними різцями тощо);
• проблеми з вуздечками язика і верхньої губи;
• дуже пухкі губи, їх аномальний розвиток;
• вузький, невеликий або занадто великий язик;
• відсутність зубів, наявність вивихів щелепи тощо.

Причинами функціональної дислалії є негативні соціальні та біологічні проблеми:

• сильне ослаблення організму після хвороб;
• відставання фізичного розвитку;
• мозкова дисфункція, затримки психічного та психомовленнєвого розвитку, синдром дефіциту уваги та гіперактивності тощо;
• соціальна ізольованість і дезадаптація малюка, через його занедбаність і відсутність повноцінного спілкування;
• педагогічна занедбаність;
• несформований фонематичний слух;
• білінгвальне виховання, коли сім’я є багатомовною;
• суттєві порушення мовлення у батьків та близьких людей, яких малюк може наслідувати.

Діагностика дислалії у дитини

Діагностувати дислалію, як і будь-яке мовленнєве порушення, повинен досвідчений логопед. Він ретельно обстежує малюка, з’ясовує подробиці його життя і розвитку. Особливо важливими для розуміння виникнення порушень мовлення є такі дані:

• перебіг вагітності та пологів;
• чим хворіла мати під час вагітності;
• перенесені малюком захворювання на час обстеження;
• рівень психомоторного розвитку;
• стан моторики;
• наявність приглухуватості та слабкого зору;
• будова і сформованість апарату, що відповідає за артикуляцію і наявні в ньому дефекти;
• проблеми розвитку фонематичного слуху і якості звуковимови.

Отримані під час обстеження результати допомагають фахівцям з’ясувати причину виниклої патології, поставити діагноз і розробити план корекційної терапії.

Рання діагностика дає змогу ефективно та без медикаментозного втручання впоратися з дислалією у 95% дітей, які звернулися до фахівців.

Корекція дислалії у дітей

Корекційний курс завжди розробляється поетапно з огляду на особливості патології:

• усунення виявлених дефектів мовленнєвого апарату, що впливають на якість вимови (виправлення прикусу, пластика вуздечок та ін.), розвиток слухового сприйняття, робота над дрібною моторикою, встановлення нормального мовленнєвого дихання;
• вироблення початкових навичок диференціації звуків, їх вимови за допомогою різноманітних технік і логопедичного обладнання, автоматизація промовляння звуків, а також введення відпрацьованих звуків в усне мовлення;
• освоєння та вдосконалення мовленнєвих комунікативних навичок, завдяки чому дитина вчиться використовувати правильні звуки під час спілкування.

Успішність логопедичної корекції перебуває в прямій залежності від регулярності занять. Їхня періодичність має бути не менше двох разів на тиждень, в ідеалі – три. Однак батьки повинні розуміти, що не можна домогтися швидкого позитивного ефекту без систематичного виконання домашніх завдань.
При дотриманні комплексного підходу, що поєднує заняття з фахівцями, артикуляційну гімнастику, різні логопедичні масажі та домашні вправи, на корекцію простих форм дислалії йде до трьох місяців. Щоб позбутися складних форм зазвичай потрібно від 3 до 6 місяців.

Розлад звуковимови за відсутності корекції часто призводить до дисграфії або дислексії, а також ускладнює соціалізацію малюка.

Профілактика дислалії

Профілактичні заходи дуже важливі для запобігання розвитку мовленнєвих патологій. Тут головна роль відводиться батькам. Уникнути проблем із мовленням можна, якщо:

• вчасно виправити стоматологічні дефекти;
• стежити за своєчасним прорізуванням зубів;
• вводити в раціон дитини тверду їжу;
• активно розвивати в малюка дрібну моторику;
• не вживати спотворені слова і сленг, чітко промовляти звуки, використовуючи правильну артикуляцію;
• до шкільного віку регулярно відвідувати логопеда.