Постановка звуку “Ш”

Ми зібрали та підготували прості, цікаві та ефективні способи постановки звуку “Ш” як для батьків, тобто домашній варіант, так і для фахівців – логопедів на їхніх заняттях. Поділимося такою інформацією як: Коли ж у нормі має бути звук “Ш”? Які етапи потрібно подолати перед запуском звуку “Ш” у повсякденне мовлення? Які труднощі та порушення можуть зустрічатися під час вимовляння звуку “Ш”?

У наш час, на жаль, все частіше й частіше трапляються дітки з усілякими дефектами мовлення, і батьки шукають легкі шляхи, як би обійти стороною всіх спеціалістів задля економії часу та фінансів, і дійти до омріяного результату самотужки. Звичайно ж ми радимо Вам обов’язково звернутися до логопеда, але, якщо вже раптом відсутній той чи інший перерахований вище ресурс, то ця стаття спеціально і прямо для Вас.

У нормі до 4,5-5 років дитина правильно вимовляє звук “Ш”. Але, на жаль, навіть якщо він з’являється, то найчастіше переслідується неправильною вимовою.

Види порушень вимови звуку “Ш”:

• Відсутність звуку (повне випадання звуку з мови, шапка – апка).
• Парасигматизми (заміна звуку “Ш” на інші звуки):

– С, Ф, Т, Т’, Д, Д’, Г, Х.

• Сигматизми (різні спотворення звуку):

– щічний (струмінь повітря йде не назовні, а в щоки);

– задньоязиковий (чується “Х” із придихом замість “Ш”);

– свистячий (язик стоїть “гіркою”, тобто кінчик язика впирається за нижні різці й чується звук “С”, шість – сісти);

– міжзубний (кінчик язика прикушується, чується шепелявість);

– губно-зубний (замінюється на глухий звук – “Ф”, шуба – фуба);

– бічний (язик западе на один бік, яким і проходить повітряний струмінь, виходить хлюпаючий звук);

– носовий (повітряний струмінь іде в носову порожнину, чується гугнявість);

– призубний (кінчик язика впирається в нижні різці й чується “Тш”);

• Змішання (порушення звукового боку мовлення, ізольовано дитина говорить “Ш”, а в самостійному мовленні плутає на “С”, мішок – мішок, пісок – пішок).

Причини, що призводять до порушень вимови звуку “Ш”:

• фізіологія (аномалії прикусу, м’язовий тонус язика, макроглосія або мікроглосія – великий або маленький язик, розщеплення піднебіння);
• порушення слухової диференціації;
• наслідування неправильної мови;
• тривале використання соски.

Підготовчий етап перед постановкою звуку

Це найважливіший і найголовніший щабель у корекції нашого запиту, адже якщо не буде готовий артикуляційний апарат, то, звичайно, жодним дивом звук не ввійде в повсякденне мовлення сам по собі, якщо вже є якийсь із перерахованих вище дефектів.

Отже, спочатку ми маємо добряче попрацювати над артикуляційною моторикою мовленнєвого апарату дитини і, звісно, над правильним диханням. І ми підібрали найкращі вправи для цього.

Артикуляція мовленнєвого апарату при вимові звуку “Ш”:

• губи злегка витягнуті та у формі “трубочки”;
• між зубами простір близько 1 мм;
• язик за верхніми зубами у формі “чашечки”, при цьому бічні сторони язика прилягають до зубів, між язиком і піднебінням щілина для потоку повітря, кінчик язика не виступає за зуби.

Артикуляційна гімнастика

1. “Трубочка”. Попросіть дитину витягнути губи вперед, вимовляючи звук “О”. Можна використовувати сушку, поставивши її перед губами малюка і щоб він до неї дотягувався. Збільшуйте час вправи поступово від 2 сек до 10 сек.
2. “Ховаємо цукерку”. Попросіть малюка нехай витягне широкий язичок на нижню губу. Покладіть на нього шматочок цукерки, зефіру і нехай пробує заховати солодощі в рот, приклеївши до верхнього піднебіння. Не відкривайте рот занадто широко і виконуйте повільно.
3. “Чашечка”. Нехай дитина висуне язик і спробує кінчик і бічні сторони язика підняти і, утримуючи його так, помістити за зуби.
4. “Жолобок”. Помістити язик на нижню губу, в цьому ж положенні притиснути язик до верхніх бічних зубів, залишивши жолобок для потоку повітря.

Дихальна гімнастика

• можна запропонувати дитині пограти у футбол із ватою: зробити кульки з вати, поставити умовні ворота і, за допомогою повітряного струменя, заганяти “м’яч” у ворота.
• зробіть “чашечку” язиком, поставте на ніс ватний диск і пробуйте направити повітряний струмінь так, щоб здути наш диск.
• виріжте з паперу метеликів і здувайте їх із руки.

Наш артикуляційний апарат уже готовий до наступного етапу.

Постановка звуку “Ш”

Ці способи підходять тим діткам, у яких у нормі інші фонеми:

• наслідування. Покажіть на собі правильну артикуляцію і правильну вимову і нехай дитина з Вами повторить. Обіграйте, сказавши: “А давай з тобою пошшшшшипимо як справжні змії”.
• від звуку “С”.  Нехай дитина довго вимовляє “с-а-а-а”, потім пальцем або шпателем підняти кінчик зика до верхніх зубів, щоб торкався альвеол. Попросіть її видихнути і знову вимовити “с-а-а-а”, Ви почуєте замість “са” – “ша”.
• від звуку “Т”. Повільно і подовжено, з придихом вимовляти “т-т-т-т”. З кожним повтором подовжуйте видих.
• від звуку “Р”. Подовжено вимовляйте беззвучно “р-р-р-р”, за допомогою шпателя, держака чайної ложки, ватної палички або чимось подібним зупиняйте вібрацію кінчика язика.

Коли ми домоглися потрібного результату, залишився не менш важливий етап – автоматизувати звук у повсякденному, самостійному мовленні.

Автоматизація та закріплення звуку “Ш”

Першими сходинками буде залишити наш отриманий звук у складах:

• прямі – ша, шо, шу, ше, ше, ши;
• зворотні – аш, ош, уш, еш, иш;
• зі збігом приголосних і без у різних позиціях, у закритих і відкритих складах з іншими фонемами – шта, што, ушт, ешт, шат, шот, туш.

Потім у словах:

• на початку – шуба, шість;
• у середині – Маша, пушок;
• наприкінці – фініш, малюк.

Важливо відпрацьовувати слова різного ступеня складності, зі збігом приголосних зазвичай для діток найважче, тож переконайтеся, що Ваш малюк їх відпрацював так само добре, як і слова з відкритими – закритими складами.

Пізніше, коли Ви переконалися, що Ваша дитина закріпила на цих етапах звук “Ш” ідеально і не виникає жодних труднощів, можна переходити далі.

Наступні сходинки – це закріплення звуку в: 

• словосполученнях;
• реченнях;
• чистомовках;
• віршах;
• скоромовках;
• текстах.

Важливо, щоб Ви чули як Ваша дитина вимовляє звук, переконайтеся, що це відбувається без будь-яких спотворень, інакше потім буде дуже важко її відучити. Обов’язково автоматизуйте звук у грі, оскільки головна діяльність дитини в цьому віці ігрова. Можна також зайняти дитину завданнями для розвитку дрібної і великої моторики і в них же закріплювати звук, адже ці два напрямки безпосередньо взаємодіють із розвитком мовлення.

Під час звертайте увагу і реагуйте на те, як говорить Ваш малюк!