Дизартрія
Дизартрія – це одне з найскладніших розладів мови, пов'язане з тяжким ураженням ділянок нервової системи, які відповідають за роботу апарату артикуляції, в результаті чого мова спотворюється і стає нерозбірливою.

Основні ознаки та симптоми дизартрії у дітей
Поширеність цього захворювання на сьогоднішній день досить висока та охоплює до 6% малюків-дошкільнят. При цьому симптоми дизартрії дуже різноманітні:
- порушення мовних функцій та голосових реакцій
Основна проблема дизартрії – погано розрізняється невиразне мовлення. Слова вимовляються дуже швидко або дуже повільно, при цьому малюк неспроможний змінити тон. Це робить мову невиразною. Крім того, порушується лексико-граматичний лад мови та складова структура слова;
- наявність серйозних проблем із харчуванням
У малюків з дизартрією слабкі м’язи артикуляції, тому вони не можуть полоскати рот. Часто кидають їжу з рота і уникають її, якщо є потреба ретельно пережовувати, наприклад, м’ясо, тверді фрукти, хлібні скоринки і т.д.;
- затримка моторного розвитку
Малята з дизартрією дуже незграбні, вони повільно рухаються і швидко втомлюються, якщо необхідно здійснювати складні рухи. Їм важко утримувати рівновагу та практично неможливо стрибнути на одній нозі. Дрібна моторика не розвинена, тому такі дітки уникають малювання, ліплення, ігор з конструкторами та пазлами. Їм важко застебнути одяг або зав’язати шнурок, засукати рукави і заправити в штани сорочку;
- порушення орієнтації у просторі
Помітною ознакою дизартрії є невміння визначати право і ліво, верх і низ.
Види та форми дизартрії
Залежно від ураженої ділянки ЦНС прийнято поділяти дизартрію на такі види:
- бульбарна (паретична)
Відбувається параліч нервів і м’язів, що забезпечують артикуляцію. Це порушує смоктання та ковтання, призводить до сильного слиновиділення, проблем жування та обмеження міміки. Маля починає говорити гнусовим, тихим голосом, а звуки зливаються і стають одноманітними;
- псевдобульбарна (спастична)
Головною причиною є гіпертонус м’язів мовного апарату. При цьому відбуваються серйозні порушення роботи м’язів язика, підвищується слиновиділення, спостерігається постійне першіння у горлі та розлад ковтання;
- кіркова
Вражає ділянки кори головного мозку, які відповідають за промову. Як наслідок порушується розвиток довільної моторики, а разом із нею і мовленнєве дихання;
- підкіркова (екстрапірамідна)
Починається, коли порушується робота підкіркових ядер. В результаті виникають гіперкінези, які викликають мимовільні рухи мімічних та артикуляційних м’язів, провокують спазми артикуляції, що призводять до перепадів тембру голосу (від низького і хрипкого до тонкого і верескливого), зміни сили голосу (від шепоту до крику). Крім того, порушується темп промови, що часто призводить до заїкуватості.
- мозочкова (атактична)
До неї призводять ураження провідникових шляхів до мозочка і від нього. У цьому випадку мова стає різкою, скандуючою. Крім того, порушується моторика, з’являється тремор кінцівок, вони слабшають. Малюк не може підтримувати рівновагу, хода стає хиткою, порушується координація руху;
- холодова
Збій у мові проявляється при різкому підвищенні чи зниженні температури у приміщенні, де знаходиться дитина. Це є наслідком міастенії.
За тяжкістю проявів дизартрії виділяють чотири ступені:
І. Стерта дизартрія
Легка форма, коли мовні порушення не видно оточуючим, а їх може помітити лише логопед. При вчасній корекції, є можливість максимально скоригувати проблему.
Важливо! Стерта форма викликає у дитини труднощі при жуванні. У жодному разі не міняйте її раціон і не переходьте на перетерту їжу! Необхідно продовжувати поступове привчання малюка до пережовування твердої їжі.
ІІ. Легкий ступінь
Мова дитини зрозуміла, але має незначні дефекти, які помітні не лише фахівцям.
ІІІ. Ступінь середньої тяжкості
Мова малюка має серйозні порушення, тому розуміти його можуть лише ті, хто постійно перебуває поруч. Для інших зміст сказаного залишається незрозумілим.
IV. Тяжкий ступінь
Порушення настільки серйозні, що навіть близькі люди не розуміють, про що говорить малюк. У деяких випадках розвивається анартрія, за якої мова відсутня зовсім.
Причини виникнення дизартрії
Дизартрія починається, як правило, внаслідок органічних уражень центральної нервової системи, що виникають під впливом різних негативних факторів, до яких можна віднести:
- внутрішньоутробні гострі та хронічні інфекції;
- внутрішньоутробну гіпоксію;
- інтоксикації;
- тяжкі токсикози;
- резус-конфлікти;
- недоношеність;
- пологові травми;
- асфіксії;
- травми черепа;
- менінгіт, енцефаліт тощо.
У більшості випадків дизартрія діагностується у дітей як вроджена, проте вона може розвиватися і в дитинстві абсолютно здорових дітей. На цьому фоні може сформуватися дитячий церебральний параліч (ДЦП), його форма відповідатиме важкості мовних порушень.
Діагностика дитячої дизартрії
Оскільки дизартрія не самостійне захворювання і має властивість виникати при різних порушеннях у роботі нервової системи, діагностику повинен проводити як невролог, який виявить глибину та характер патологій у ЦНС, так і логопед, який визначить, наскільки порушена мова та чи можливе її відновлення .
Логопедична діагностика оцінює:
- наскільки синхронно працює апарат артикуляції;
- звуковимовлення;
- рівень розвитку мови;
- ступінь тренованості лицевої мускулатури;
- розвиток мовного дихання;
- збереження, легкість та амплітуду рухів скронево-нижньощелепного суглоба;
- розвиненість писемного мовлення (у дошкільнят та молодших школярів).
Невролог виявляє наявність рефлексів та ступінь їх виразності, а потім, виходячи з отриманих даних, призначає ретельне медичне обстеження, що включає низку додаткових діагностичних заходів:
- електроенцефалограму головного мозку (ЕЕГ);
- магнітно-резонансну томографію головного мозку;
- нейросонографію;
- консультації отоларинголога та ін.
Корекція та лікування дизартрії
Лікування дизартрії має бути обов’язково комплексним, з використанням:
- логопедичної корекції;
- медикаментозне лікування;
- різних видів логопедичного масажу;
- дихальної та артикуляційної гімнастики;
- лікувальної фізкультури та фізіотерапії;
- голкотерапії і т. д.
Тут слід особливо відзначити, що одним із головних та обов’язкових елементів при лікуванні дизартрії є масаж. Логопедичний зондовий масаж протягом 30 хвилин кілька разів на тиждень, з наступним закріпленням результату за допомогою тейпування яке творить чудеса. Тільки так можна працювати із дизартрією. У всіх інших випадках без масажу ми можемо досягти максимум «кабінетної» мови. Тобто дитина в кабінеті у фахівця формально вимовлятиме звуки та слова, але використовувати їх у повсякденному житті не зможе.
Корекція дизартрії без використання різних видів масажу неможлива!
Медикаментозне лікування призначає психоневролог. При цьому слід розуміти, що ліків від дизартрії не існує. Є препарати, які лише покращують загальний стан та прибирають деякі симптоми.
Ефективність лікування дизартрії гарантується насамперед вчасно розпочатою корекцією. У цьому випадку легка форма усувається до шкільного віку практично без наслідків і малюк іде до першого класу на загальних підставах. При тяжкій формі, лікування проходить довго і важко, без шансів на повне одужання. Але навіть у такій ситуації правильно організована корекція дозволяє максимально відновити функції мови та соціалізувати дитину.
Якщо у вас виникла потреба у допомозі високопрофесійних фахівців, співробітники нашого центру швидко та якісно проведуть діагностику, складуть індивідуальну програму для вашого малюка та з великим успіхом втілять її у життя!